Більшість рішень про зупинення реєстрації податкових накладний податковою приймається на підставі п.8, з формулюванням, що в них наявна податкова інформація що визначає ризиковість підприємства.
На моє переконання даний пункт критеріїв є суто формальним, та надає можливість податковій блокувати повністю безпідставно реєстрацію ПН в ЄРПН.

Такі дії податкової, щодо блокування реєстрації податкових накладних у більшості випадків є незаконним.
Підтвердженням цьому є свіже рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 03.06.2021 року, котрим суд скасував рішення Головного управління ДПС у м. Києві про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.
Мотиви суду при задоволенні Позову адвоката Жили Анатолія Анатолійовича до ГУ ДПС у м. Києві:
Варто також зазначити, що поняття “добросовісний платник”, яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов`язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а сам платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентами податкових зобов`язань. А відтак платник не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу.
Водночас, контролюючим органом не спростовано наявність у позивача належних первинних документів, фізичних і технічних можливостей для здійснення операцій з придбання товарів, а також не спростовано наявність зв’язку між фактом придбання такого товару і подальшою господарською діяльністю позивача, що, в свою чергу, є обов’язковою умовою підтвердження реальності здійснення господарських операцій.
При цьому, суд зазначає, що відповідачем не надано до суду жодних доказів провадження заявником господарської діяльності в умовах та обставинах, які характеризуються ознаками недодержання вимог чинного законодавства України, як і не надано податкової інформації, яка б містила відомості про проведення ризикових операцій позивачем, або будь-яким його контрагентом.
У справі “Рисовський проти України” Європейський Суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу належного урядування. Цей принцип передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок … і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.
Суд зауважує, що не виклавши розшифрування податкової інформації, зокрема, не навівши конкретного переліку ризикових операцій з контрагентами, що були задіяні в таких операціях в спірному рішенні, як це передбачено пунктом 8 Порядку № 1165, відповідач фактично діяв без дотримання власної процедури, не прозоро та у спосіб, що виключає можливість мінімізувати ризик помилки у спірних відносинах.

Зазначені висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постановах від 16 грудня 2020 року у справі № 340/474/20 та від 05 січня 2021 року у справі № 640/10988/20.
Аналізуючи вищевикладене та надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про протиправність прийняття рішення про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку від 03 лютого 2021 року №17602, відповідно, про наявність правових підстав для його скасування та зобов’язання відповідача виключити позивача з переліку ризикових платників податку.
Такий підхід узгоджується з практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі “Компанія “Вестберґа таксі Актіеболаґ” та “Вуліч проти Швеції” суд визначив, що “… адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі і поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління”.
Отже, підсумовуючи все вищевикладене рекомендуємо Вам БОРОТИСЯ за свої права в судовому порядку.
Якщо Вам необхідна консультація адвоката по податковому праву – телефонуйте 0930694999 (viber, telegram, signal, watsapp) наш адвокат зможе допомогти вирішити спірні питання з Податковою, та скасувати рішення про відповідність критеріям ризиковості вашого підприємства.
Для замовлення консультації заповніть форму нижче: